Знайомтесь, моє місто-сад

Пам'ятаєте, у Маяковського є вірш "Здесь будет город-сад"? Незважаючи на його обіцянки в СРСР таких міст не вдалося побудувати, а ось у Британії воно таки є, і не одне!

В одному із них ми з родиною поселилися пару місяців тому - у Welwyn Garden City, місто-сад Велін, або просто скорочено WGC, у графстві Хартфордшир, що за 10 миль (15 км) від північних кордонів Лондону. Немає сенсу розкривати всі таємниці нашої нової фортеці одразу, тому почну просто із декількох фоток (поки не моїх, але ще не вечір:-))

Хоча фотки не можуть до кінця передати тієї чіткої геометрії і симетрії у плануванні міста, а також атмосфери гармонії між будинками та зеленими зонами. Якби мій блог був виключно для друзів-географів, то я би продовжила рух у напрямку нетрів урбаністики та міського планування. А так просто трошки історії.

WGC було засновано у 1920 році, рівно 90 років тому - у суботу ми підемо на святкування ювілею у центрі міста. Це звичайно не 15 століть із гаком як у Києва, однак тут є свій коник. Ідея народилася і була втілена у життя батьком-засновником концепції міста-саду - англійцем Ебенезером Ховардом. Він був обурений антисанітарними та антисоціальними нетрями великого Лондона, де люди жили один у одного на головах у жахливих умовах. Він був захоплений утопічною ідеєю створення простору, де б людина комфортно жила, працювала і відпочивала, гармонійно співіснуючи із оточуючим середовищем, не знищуючи його при цьому (звучить сучасно, а?).

Отож він вирішив створити місто за межами Лондона, яке б комбінувало принади заміського життя із комфортом урбаністичного ландшафту. Ідея було досить утопічна, оскільки і робітники, і адвокати з лікарями, і багатії мали жити в однакових будинках, купувати речі та їжу в одному магазині, і при цьому вести здоровий спосіб життя - у місті не було жодного пабу! Місто не могло "розростатися", адже його ліміт був 32 тис. населення. При перевищенні норми слід було будувати нове місто. Ховард створив 7 міст-садів у Англії і заснував Асоціацію міст-садів - найстарішу екологічну громадську організацію у світі... Велін був другим після міста-саду Летчворс, що за пару миль на північ від нас. До речі, існують іторичні міста Велін та Летчворс, біля яких були побудовані "комуни", тому ніяк не можна скорочувати до одного елементу назви і доводиться використовувати абревіатуру.

Дуже цікаво мені про це писати, але сьогодні на цьому зупинюсь. Буду потрохи вливати у вас елексир утопічного урбан-планування. Хоча ідеї Ховарда не прижилися - вільний ринок та міграція радикально змінили склад населення WGC - жити в "історичній" частині міста можуть собі дозволити лише дуже заможні люди із півмільйоном долларів. Інші витіснені "на райони". Ми теж живемо на районі, однак на дуже гарному і зеленому, і про нього буде окрема розповідь:-)

Ось так ми живемо.