О футболе и не только

Не знаю как в Украине (узнаю завтра, когда прилечу в Киев), но в Англии Чемпионат мира радикально меняет информационное поле, ассортимент товаров в супермаркетах (предложения по пиву, чипсам и символике английской сборной "атакуют" немедленно при входе), внешний вид домов и машин (всё в английских флагах) и настроение людей.

К тому же ЧМ открывает глаза публики на современную "радужную нацию" - ЮАР. По ТВ, радио и в газетах/журналах море публикаций о стране, её социально-экономическом развитии, состоянии дорог и инфраструктуры, преступности, последсвиях апартеида, корррупции, заболеваемости спидом, бедности и богатстве, минеральных богатствах, сельском хозяйстве, инновационных компаниях, о Нельсоне Манделе и его семье, о Якобе Зуме и о его трёх женах - короче, в это время вы можете узнать о стране буквально всё.

И вот я думаю - а готова ли Украина к такому "информационному микроскопу". Ладно Польша, членство в ЕС решает много имиджевых проблем и представляет страну развитому миру на понятном им языке. Но вот Украина может оказаться заложником своей популярности.

Знаете о чем хотят знать британцы в первую очередь? Как там у них с дорогами и отелями, барами и ресторанами, криминальной обстановкой и безопасностью в общественных местах, как работает полиция и медицина, много ли бедных людей, на сколько коррумпирована страна, как инвестиции в Евро-2012 повлияют на жизнь простых людей, особенно в общинах, которые находятся в непосредственной близости от стадионов и тренировочных баз.

Более того предполагаю, что по теле- и радиоканалам Британии и не только будет куча аналитических программ со следующими сюжетами: (1) что случилось с завоеваниями "Оранжевой революции"? (2) Украина и международная торговля оружием/ ядерное разоружение, (3) что происходит в Чернобыле, (4) криминальное прошлое президента Украины (5) как обстоят дела с проституцией и торговлей людьми, (6) правда ли что в Украине эпидемия спида? (7) В чем отличие Украины и России и т.д.

Мы можем адекватно ответить на эти вопросы, при этом не ударив лицом в грязь? Мне кажется пока нет. Сделайте простой эксперимент - забейте Ukraine  в Google и посмотрите в топ-10 сайтов. Там нет ни одного адекватного ресурса официального характера, который бы представлял страну. Есть два коммерческих и явно инстранных (контент одного из них просто смешной).  Нам разве нечего рассказать о стране на качественном (желательно иностранном) языке?.

Пару лет назад, если я правильно помню, Правительство наняло какую-то PR-компанию для раскрутки имиджа Украины в мире. Чесно скажу, результатов пока никаких!

Короче, надо готовится к интересу Европы (слава богу не мира) к нашей стране и её людям. И готовится не только делом, но и словом!

Мій кокон

Англійською це називають 'terrible two' і я була б рада, якби українською теж вигадали щось подібне для характеристики дітей дворічного віку. Це означає, що твій малюк-симпатюлік і посміхайко поступово перетворюється на особистість, а як ми знаємо, будь-який процес перетворення не є простим.

От наприклад, гусень спочатку стає коконом, а вже потім гарним метеликом. Я думаю, що наша симпатична гусень поступово стає закритим і впертим коконом, кожен день (і ніч) з яким скидається на бій характерів. Треба сказати, що задатки сили волі і характеру Данила досить вражаючі. Так само як і децибели його криків та істерик.

Сили фізичні та емоційні на грані. Сподіваюся метелик того вартий...

Вы были в Будапеште? Мы тоже!

Банальных вещей про Будапешт писать не буду - слишком известная точка на карте и многие там были. Но всё-таки поделюсь впечатлениями от увиденного и неувиденного.

Будапешт как всегда красив и впечатляющий. С погодой повезло - это плюс. Ещё один плюс - я уже была тут несколько раз до нынешнего приезда, поэтому успела кое-что увидеть и походить по музеям. Если бы это был мой первый визит (как у Данкана), то мои впечатления были бы отрывочными и спонтанными. Я бы назвала это "эффект Данилы"...

Понравилось:
1. Отель Ibis Central на Raday Utca - боже, как прекрасно что я его выбрала! Чудесное место прямо в сердце города на главной ресторанно-пешеходной улице города, недалеко от центрального рынка. Отель совершенно новый, ещё стройкой попахивает
2. Завтракать булками на центральном рынке
3. Ужинать в ресторане "Ангел" напротив входа в наш отель:-)
4. Прогулка на корабле в чудовищный ливень:-)
5. Метро и трамваи - класс!
6. Ходить городом
7. Читать в парке на замковой горе, пока Данила храпел
8. Пить венгерский рислинг в номере

Не понравилось:
1. Мало парков и зелени, а то что называется городским парком - это его жалкое подобие. Неухоженный и шумный. Но скорее всего это реакция избалованных английскими парками и садами снобов...
2. Не смогли сходить в купальни, Данила был не в настроении...
3. Много бомжей и попрошаек

Шокировало:
1. Таксист, который подвозил нас с возкала до отеля - дело недалекое, но цену содрал немыслимую. Столько, сколько стоил билет на поезд из Печа до Будапешта, и дороже чем до аэропорта, который фиг знает где находится! Напомнило о родном центральном вокзале Киева.
2. "Нецентральный" вокзал Kelenfold и его окресности - что-то вроде Вишневого когда я там была лет 10 назад.
3. Я не зашла НИ В ОДИН магазин одежды - небывалое явление, особенно учитывая то, что это входило в планы. Но в этот раз не сложилось. Может в октябре?

Мой Печ

Печ - удивительный город на юге Венгрии, я бы сказала нераскрытая тайна Центральной Европы:-) Очень красивый, очень уютный, во всяком случае его центр. Много исторического меланжа, где имперские ландшафты акцентированы полуторасотлетним исламским периодом, на всё это наслаиваются плитки Жолнаи и ужасная инфраструктура советского периода, кое-где подправленная современной рыночной экономикой. Центр объявлен иторическим достоянием ЮНЕСКО.

Открою секрет - Печ в этом году культурная столица Европы, впрочем как и Стамбул (они парами ходят). Наверное поэтому коллеги из местного университета и исследовательского института, который занимается проблемами регионального развития, и получили право организовывать ежегодную конференцию RSA у себя. Могу сказать, что организация была супер, а уровень развития университетской инфраструкруры в городе с 150-тысячным населением просто поражает. Конечно деньги Евросоюза подсобили, но как всё продумано! Новое здание моего геофака на Выставке просто меркнет перед этим чудом комфорта для студентов и преподавателей (и участников конференции в этом случае).

В Пече я во второй раз, и всё по тому же поводу - профессиональная тусовка. В этот раз мы правда совместили её с семейным отдыхом (хотя самого отдыха было маловато...)

Пока я наслаждалась трехдневными диспутами и дринками с коллегами, обсуждая несметное количество проблем региональной политики, мой идеальный муж выгуливал нашего идеального ребенка улицами и парками города. Благо город небольшой, правда парков не так много. Зато фонтанов море! И во всех Данила был не прочь поплескаться. Ел как взрослый в ресторанах, а паста разных типов это спасение нашей семьи в поездках потому что ребенок никогда не будет голоден. Ну и конечно посиделки в кафешке с банановым коктейлем и фрапучино Даниле очень нравятся:-)

Что мне понравилось:
1. Центр города с площадями, фонтанами, мечетями и соборами
2. Выставка литографий Альфонса Мухи - хорошее дополнение к впечатлениям о венском Климте:-)
3. Погода - жара, лето!
4. Гуляш - пардон за банальность
5. Мороженое, которое мы ели на центральной площади возле "прыгающих" фонтанов
6. Пиво, вино, палинка - главное в такой последовательности:-)
7. Поездка в деревню Вилланы - центр винодельчества юга страны. Это вам не Токай, а классические сухие вина, особенно красные. Прикупили пару бутылок, нынче дегустируем (привет Мацеку!).
8. Возвращение "в седло" - класно всё-таки тусить на конференциях, где понятно о чем говорят и все понимают о чем говориш ты :-)
9. Цены приятные, особенно после Вены и перед Будапештом:-)

Что меня шокировало:
1. Приезд в город - обшарпаный вокзал весь в строительных лесах, ни одного такси возле входа, дороги - колдобина на колдобине - почувствуйте себя дома!
2. Пол города - это стройка, которая должна быть закончена к июлю, когда якобы стартует проект "столица культуры". Интересно, почему у них год начинается в июле, если статус предоставляется на весь 2010 год? Короче, навеяло воспоминания, когда на Майдане ещё были огромные котлованы за неделю до празднования дня независимости, где-то в середине 90-х.
3. Мало кто говорит на иностанном языке и немецкий в большем фаворе. Особенно прикольно было "ловить" наш поезд на обратном пути - все анонсы на венгерском, поезд состоит из двух частей, которые едут в разные стороны, нифига нельзя понять что происходит. Хотя боже, кого я критикую! Надо посмотреть в свой "двор"...

Відень - цікаві (мені) і дивні речі

Як я вже писала минулого тижня Відень мене не вразив так як я цього очікувала. Насправді все було класно - "цукрове" місто з дуже гарною архітектурою однієї епохи, все акуратно і чисто, багато "будинків-тістечок", як я називаю філігранні архітектурні форми:-) Однак щось не "клікнуло". Однак це не завадило нам насолоджуватись візитом в міру можливостей молодих батьків майже дворічного парубка, який щасливий лише у парку або на дитячому майданчику (або в ресторані чи кафе!)

Вразили:
1. Друзі у яких ми зупинялися - такого теплого прийому я не пам'ятаю! Бернардо і Луіт ідеальні господарі, які живуть у центрі Відня у величезній квартирі і годують своїх гостей чудовими сніданками та італійськими вечерями з австрійським вином:-) Ням
2. Люди місцеві (особливо жінки) - якісь холодні нетовариські
3. Кава по-віденські у Відні - це насправді капучіно невеликого розміру, хто б знав...
4. Вітрини (багатьох) магазинів - нагадали сільпо середини 80-х у Миргородському районі Полтавщини
5. Автомати по продажу газет - вірніше дуже простий пристрій майже на кожному стовпі (дивись фотку)
6. Ціни - високі! Вищі ніж в Лондоні!
7. "Віденські булочки" на кожному кроці:-)
8. Питна вода із крану - прямий водогін із альпійських джерел, найчистіша водопровідна вода у світі
9. Архітектура Хюндуртвассера, австрійського Гауді
10. Пам'ятник Івану Франку та греко-католицька церква святої Варвари, на які ми "натрапили" абсолютно випадково на першій годині блукання по центру:-) Я дуже зраділа, сама не знаю чому!

Не вразили:
1. Захер-торт - нічого особливого
2. Подорож до Дунаю (який ми так і не побачили) - він не в центрі, а десь в районі "Борщагівки"
3. Комплекс палацу Хофбург
3. Обслуговування у кафе - напевно розбещене туристами

Сподобалося:
1. Громадський транспорт - супер-ефективний і дешевий (як за лондонськими стандартами!)
2. Експозиція Густава Клімта у Палаці Бельведер - супер!
3. Парки - дуже гарні і доглянуті
4. Парк Пратер, тільки не розважальна його частина, а зелена - там стільки забав, і все безкоштовно!
5. Італійське морозиво і австрійське пиво

Не сподобалося:
1. Багато туристів (яка я оригінальна...)
2. Погана погода (+15, дощ і вітер)
3. Ми були там тільки 3 дні...

Ось такі новини. Далі буде про Печ і Будапешт.

Австро-Угорщина - загальні враження

Дуже "сирі" враження та думки про нашу подорож до Австрії та Угорщини.
Ми так довго чекали на цю відпустку і вона нас не розчарувала. Якщо щось і розчарувало, так це наш оптимізм щодо логістики подорожі із півторарічною дитиною - все сталося не так як гадалося!

Данило вносить суттєві корективи до туристичних планів - що ти хочеш подивитись перетворюється на що ти можеш подивитись. Списки музеїв та галерей треба замінити списками парків та дитячих майданчиків. Спокійна вечеря наприкінці дня як правило стає змаганням "що зможе його відволікти швидше" - хліб, склянка з трубочкою, пляшка, виделка, зубочистки, їжа... Щовечора результат був іншим. Морозиво це безпрограшний хіт. Однак катання на традиційній каруселі складалося по формулі "3 хвилини щастя+15 хвилин істерики".

Щодо трьох міст які ми відвідали - Відень, Печ та Будапешт, то враження супер. Хоча нас обох Відень дещо розчарував - напевно ми забагато від нього очікували. Дуже гарне місто, вражаючі палаци та пам'ятники, класний громадський транспорт, однак воно дуже схоже на Львів, Будапешт, Загреб та інші центральноєвропейські столиці, які ми до цього відвідали... Найсильніше враження справили палац Бельведер із колекцією Клімта та пам'ятник радянським визволителям, що з'явився у Відні через 3 місяці після перемоги у 1945 році. Напевно інших пріоритетів у розбудові міста тоді не було...

Печ - культурна столиця Європи 2010 року - невелике однак дуже гарне і гармонійне містечко на півдні Угорщини. Хоча враження не були однозначними, особливо у перший день приїзду - пізніше напишу більше. Головне те, що я провела 3 повних дні (і вечори) із колегами на конференції у цікавих дискусіях про регіональну політику, тоді як мій супер-чоловік проводив час із Данилом. За це йому трохи згодом треба буде звести пам'ятник, або як мінімум меморіальну дошку:-)

Будапешт нам дуже сподобався (мені вже в третій раз сподобався), хоча нас замучила страшна спека. Це вам не Англія! Гарне місто, що справляє дуже позитивне враження. Наш готель виявився на одній із супер-ресторанних пішохідних вулиць у центрі міста біля центрального ринку. Ми цього не планували, але місцезнаходження було просто супер - Ібіс Сентрал зе бест!

Підсумовуючи "загальні враження" із сумом мушу зазначити, що "міські подорожі" (city breaks) літаками і таксі по тьох містах із двома валізами в руках та Данилом у возику треба відкласти до найкращих часів - коли йому буде років 6-7. А поки що безмежні сільські простори Британії та недалекої континентальної Європи, що підкоряються на власному автомобілі, це найбільш реалістичний сценарій для нашої родини. Ще більш реалістичний сценарій - літо на дачі в Аркадіївці:-)