Ми так довго чекали на цю відпустку і вона нас не розчарувала. Якщо щось і розчарувало, так це наш оптимізм щодо логістики подорожі із півторарічною дитиною - все сталося не так як гадалося!
Данило вносить суттєві корективи до туристичних планів - що ти хочеш подивитись перетворюється на що ти можеш подивитись. Списки музеїв та галерей треба замінити списками парків та дитячих майданчиків. Спокійна вечеря наприкінці дня як правило стає змаганням "що зможе його відволікти швидше" - хліб, склянка з трубочкою, пляшка, виделка, зубочистки, їжа... Щовечора результат був іншим. Морозиво це безпрограшний хіт. Однак катання на традиційній каруселі складалося по формулі "3 хвилини щастя+15 хвилин істерики".
Щодо трьох міст які ми відвідали - Відень, Печ та Будапешт, то враження супер. Хоча нас обох Відень дещо розчарував - напевно ми забагато від нього очікували. Дуже гарне місто, вражаючі палаци та пам'ятники, класний громадський транспорт, однак воно дуже схоже на Львів, Будапешт, Загреб та інші центральноєвропейські столиці, які ми до цього відвідали... Найсильніше враження справили палац Бельведер із колекцією Клімта та пам'ятник радянським визволителям, що з'явився у Відні через 3 місяці після перемоги у 1945 році. Напевно інших пріоритетів у розбудові міста тоді не було...
Печ - культурна столиця Європи 2010 року - невелике однак дуже гарне і гармонійне містечко на півдні Угорщини. Хоча враження не були однозначними, особливо у перший день приїзду - пізніше напишу більше. Головне те, що я провела 3 повних дні (і вечори) із колегами на конференції у цікавих дискусіях про регіональну політику, тоді як мій супер-чоловік проводив час із Данилом. За це йому трохи згодом треба буде звести пам'ятник, або як мінімум меморіальну дошку:-)
Будапешт нам дуже сподобався (мені вже в третій раз сподобався), хоча нас замучила страшна спека. Це вам не Англія! Гарне місто, що справляє дуже позитивне враження. Наш готель виявився на одній із супер-ресторанних пішохідних вулиць у центрі міста біля центрального ринку. Ми цього не планували, але місцезнаходження було просто супер - Ібіс Сентрал зе бест!
Підсумовуючи "загальні враження" із сумом мушу зазначити, що "міські подорожі" (city breaks) літаками і таксі по тьох містах із двома валізами в руках та Данилом у возику треба відкласти до найкращих часів - коли йому буде років 6-7. А поки що безмежні сільські простори Британії та недалекої континентальної Європи, що підкоряються на власному автомобілі, це найбільш реалістичний сценарій для нашої родини. Ще більш реалістичний сценарій - літо на дачі в Аркадіївці:-)
Немає коментарів:
Дописати коментар